Fleur Universelle 1900

Париж, 1900 рік. У той час, коли Всесвітня Виставка знаменує початок XX століття, Рене Лалік досягає вершини своєї слави ювеліра: Гран Прі, орден Почесного Легіону, захоплені шанувальники, що товпляться перед його вітринами.
Ювелір-поет, він здійснив справжній переворот в ювелірному мистецтві, вніс до нього декоративні елементи, запозичені у флори і фауни. Однак він продовжує шукати нові форми художнього вираження і звертає свою увагу на скло. Він уже використовував його в своїх прикрасах, а з 1910 повністю присвятить себе роботі з цим матеріалом. І це буде ще один переворот.

Від скла до кришталю, від кришталю до парфумів - пристрасне прагнення до оновлення, спочатку властиве духу Будинку, знайшло своє вираження в різноманітних творах, які не втрачають своєї сучасності.

Цим пошуком краси, непідвладній часу, натхненна казка Fleur Universelle. Сюжет зосереджений на квітках безсмертника, віночки якого ніколи не в'януть. Теплий, пряний запах квітки п'янить голови головним героям, гіпнотизуючи їх розум. Вони п'ють ром з корицею, мріючи про чарівну країну з гарячим піском і яскравим сонцем. Бажаючи знайти безсмертя, вони вирушають в дорогу за інгредієнтами для зілля: рожевий перець, кардамон, боби тонка і пачулі. Неспішна подорож, повна чуттєвості.